У давні часи кора берези була найбільш уживаним  матеріалом  для письма. Вона була дешевша від пергамента та паперу. Саме тому на ній писали в основному незаможні люди— прості міщани та селяни .

Берестяні рукописи могли розповісти про життя та побут населення, про повсякденні турботи, горе й радість селян та ремісників, про важливі події того часу. Історичні джерела -літописи та офіційні документи - про життя простих смертних і не згадували.

З допомогою берестяної грамоти науковці могли судити про зовнішній вигляд берестяних рукописів.

На бересті не писали чорнилами, а видряпували літери костяною чи металлічною загостреною паличкою.

У1951 році під час експедиції в Новгороді знайшли
 10 берестяних грамот, а в 1952 році - ще 73. 

Берестяні грамоти містять переписку селян та міщан зі своїми феодалами. У листах описано тажкий стан простих людей, які змушені з будь-якого приводу звертатися до свого господаря. 

Селяни часто жаліються на боярських управителів. В одному з таких листів поч. XV ст. можна прочитати: «Бьют челом крестьяне господину Юрию Онцифоровичу о ключнике, потому что ничем не можем ему угодить...».

Або: «Господину Михаилу Юрьевичу, сыну посадничьему. Паробок твой Кля челом бьет. Пожалуй, господин, свои волости. Половина пуста, а кто остался, уходить хочет. Пожалуй, господин, убавь подати. Тебе, своему господину, челом бью». 

 В берестяному листі середины XIV в. новгородець Яків просить «кума та друга свого» Максима не тільки купити йому вівса, але також прислати «чтения доброго». 

Під час розкопок  на Неревському кінці було знайдено декілька записів на бересті хлопчика Онфіма, який жив на поч.  XIII ст. Це його шкільні вправи. Онфім виписує на шматках берести азбуку, учиться писати по складах, списує зразки ділових листів і тут же на вільних місцях  своїх «листків» видряпує малюнки озброєних вершників, воїнів, звірів. Біля страшного звіра він написав: «Я звір», а біля вершника, що вражає списом свого ворога, — «Онфім». Як і всі діти, Онфім мріяв про подвиги, які він здійснить, коли стане дорослим. 

Пошуки берестяних листів продовжуються, і, можливо, прийде час, коли нам стануть відомі імена, справи і думки багатьох простих людей минулого.