1. Дослідити витоки державної символіки.
   • Коли в історії України з'являється тризуб?
   • Які знаки були на козацьких гетьманських клейнодах? На прапорах?
   • Чи були герби у знатних козацьких родів? Які птахи зображувалися на них? Чому саме такі?
   • Який герб мала Україна у складі СРСР?
   • Що було зображено на прапорах УРСР? Поясніть символіку.
2. Оформити у вигляді презентації, підготувати виступ-захист.
3. Дослідити кольори на прапорі незалежної України? З якого часу ці кольори почали використовуватися? Яка взагалі символіка кольорів в Україні? Підготувати нарис, есе, розповідь і помістити її в створену публікацію.
4. Дослідити козацькі знамена. Їх кольори та символи на них.
5. Зробити буклет про державну символіку України із повним текстом гімну. Роздати під час захисту проекту кожному учневі.

Тризуб – історичний символ Української Державності, княжий Знак середньовічних Київських князів. Магічний символ оберегу північно-арійських племен. Має скандинавське рунічне походження. З розповсюдженням християнства набрав додаткового сенсу Святої Трійці. Стилізований знак Тризуба – „триглав” – розповсюджений в народній українській вишивці, в орнаментах і візерунках. Відроджений під час проголошення Української Народної Республіки у 1918 році. З 1992 року Тризуб є Малим Гербом України. Є головною складовою Великого Герба України. Традиційно зображується золотим на блакитному тлі – згідно кольорів Державного Прапору України.

Державним Гімном України є національний гімн на музику Михайла Вербицького та слова Павла Чубинського. Урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.

Створення українського гімну бере початок з 1862 року, коли український етнограф, фольклорист та поет Павло Чубинський написав вірш "Ще не вмерла Україна". Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося миттєво. Патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), будучи ще й знаним композитором свого часу, захопився віршем Павла Чубинського та написав музику до нього. Вперше національний гімн з нотами був надрукований у 1865 році, а з 1917 року він почав використовуватись як державний гімн. У 1917-1920 рр. "Ще не вмерла Україна" як єдиний державний гімн законодавче не був закріплений, використовувалися й інші гімни. Протягом радянського періоду української історії Національний гімн офіційно було піддано забуттю. 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Державний Гімн України", згідно з яким в якості Державного Гімну України було затверджено Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна".

24 липня 1990 року, вперше в новітній історії нашої держави був офіційно піднятий національний прапор України. Він був розміщений перед будівлею Київської міськради на Хрещатику поряд з червоно-синім прапором УРСР. Ця подія по праву заслуговує особливого місця в історії, тому і отримала в 2000 році статус державного свята, так званий День національного прапора. Саме ця подія і визначила майже на рік дату проголошення незалежності України. Тільки 18 вересня 1991 року синьо-жовтий прапор був офіційно узаконений рішенням президії українського парламенту. В цьому документі, зокрема, йдеться: «До ухвалення Конституції України дозволити в протокольних заходах використовувати жовто-блакитний прапор». Двобарвне полотнище не мало в той період статусу державного, проте повсюдно замінило червоно-синій прапор УРСР. 28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову про затвердження жовто-блакитного стяга як державного прапора України. Навколо кольору прапора точилися дискусії. Тим, що саме синьо-жовте знамено є нині державним прапором, вшановується пам’ять тисяч українців, які віками мріяли про свободу своєї Вітчизни. Жовто-блакитний стяг — символ боротьби за незалежність України у XX столітті. Державний прапор як символ країни е втіленням національної єдності, честі та гідності. Традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави, під прапор - миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, а наші лани такі золоті, як паски на маминому столі. Український національний прапор має здатність кликати не тільки на урочисті мітинги і свята, а й на боротьбу за свободу і честь нації. Це наш історичний дух, наша совість і наша незламність, це вічно жива пам'ять і вічна мрія нашого народу. Шлях до піднесення національної самосвідомості, збагачення культури нашого народу пролягає через масштабне значення історії й, зокрема, історії національно-державної символіки, через історичні, культурні знання, а не через задоволення політичних амбіцій. Саме на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено "День Державного прапора", який від 2004 р. відзначається щорічно. З кожним роком. Що віддаляє нас від повернення в Україну її споконвічної символіки, стає все очевиднішим: успіх там, де свідома нація. Кольори нашого прапора тільки дають надію. Все ж інше залежить від нас. Бути патріотом – це пишатися нашою мальовничою Україною, тому святкування Дня Державного прапора є великою подією для кожного громадянина. Незалежність і державність зріли у глибинах нашого тисячолітнього минулого. Можна сказати: сучасникам і майбутнім поколінням належить завершити те, за що боролись кращі представники українського народу. Ця висока мета має додати всім нам сил і натхнення. Бажаємо всім українцям бути гідними громадянами, любити Україну. Бажаємо щастя та міцного здоров’я, зростання добробуту в кожній родині, успіхів у праці.