Київські глаголичні листки, київські листки, київський мисал — одна з найдавніших глаголичних пам'яток старослов'янської писемності.
У 1872 цю пам'ятку подарував Київській духовній академії її вихованець начальник Російської духовної місії в Єрусалимі архімандрит Антонін (Андрій Іванович Капустін). З 1934 Київські глаголичні листки зберігаються в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського.
Глаголична пам'ятка налічує сім листків. Шість аркушів скріплено разом у вигляді зошита, сьомий відірваний від решти. Він не має своєї пари — восьмого листка. Матеріал листків — добре оброблений, тонкий пергамен. Справа наведено міні-зображення сьомого аркуша. Київські глаголичні листки зберігаються у картонній оправі (висота 15,2 см, ширина від корінця 11 см, корінець близько 0,7 см), обтягнутій високоякісним темно-зеленим сап'яном, на якому золотом витиснено орнамент.
Пам'ятка написана чорнилом, яке має тепер коричневий колір. Текст на звороті першої сторінки та лицевій стороні другої сторінки місцями побляк (вони тривалий час експонувалася у вітрині Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії).
Зміст Київських глаголичних листків визначив перший їх дослідник І.І. Срезневський (1812-1880). Текст, що займає три чверті першої сторінки — уривок з апостольских читань. Зміст тексту на решті сторінок являє собою зібрання західно-християнських мес — місал, перекладений з латинської мови. 
________________________________________
1. Київ: Енциклопедичний довідник. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1981. — С. 275.
2. В.В.Німчук. Київські глаголичні листки. — К.: Наук. думка, 1993. — 140 с.
Джерело: http://www.nbuv.gov.ua/ | 
